Статті про вишивку і армійських нашивках і шевронах

Війна з «Літаючими Міккі-Маусами»

Символіка українських силовиків поки залишається "геральдичним сміттям"

Оригінал статті - СИГНУМАНИСТИКА.

Нашивка Мінистерства оборони УкраїниНеможливо не помітити, що представники силових структур в останні роки рясно "прикрасилися" різними шевронами, нашивками, придбали власну символіку. Насичуючи після радянських часів (вельми мізерних на подібні атрибути) "геральдичний голод", силовики часом переходять всі межі і строкатістю "прибамбасів" все частіше нагадують представників шоу-бізнесу.

 

Ще б пак, адже сьогодні підрозділ будь-якого збройного формування, що не має власного шеврона, вважається мало не збитковим. Якщо військові прагнуть на одну форму приліпити знак формування, з'єднання та ще й підрозділи, а у Внутрішніх військах МВС прийнято навіть на літній форменній сорочці з коротким рукавом носити відразу два шеврона - чого чекати від кінцевого зовнішнього вигляду?

Нашивка Генеральний штаб ЗСУТим часом фахівці з символіки абсолютно справедливо називають все це "геральдичним сміттям". Адже символіка, наприклад, у військових розробляється власними силами, а сам творчий процес має наступний вигляд: оскільки коштів для того, щоб сплатити роботу дійсно професіонала немає, командир ставить завдання заступнику з виховної роботи, останній - солдату, що має в кращому випадку за плечима художню школу, і "процес пішов". Солдат креслить, наскільки йому Бог відміряв таланту, а командир оцінює. До того ж і сам виконавець частіше за все є лише "руками", що сліпо втілюють в життя командирську фантазію. Як висловився один професійний геральдист: "Сказав командир, що тут буде танк стояти, а там Міккі-Мауси полетять, і ось вам танк, а он його улюблені герої Уолта Діснея".

Нашивка Війська протиповітряної оборони ЗСУНе обходиться і без більш серйозних казусів. Наприклад, Північне оперативне командування Збройних сил України звернулося до художника-геральдиста, але останній реально міг лише реалізувати командирське бачення. Таким чином, на нашивках частин, нагороджених орденом Богдана Хмельницького, стала фігурувати стрічка нагороди. Але ж невдача: частини нагороджені радянським однойменним орденом, а стрічка зображується .. від українського. Хоча до цього моменту, як відомо, цим орденом в незалежній Україні колективних нагороджень поки не було. Мало того, що подібний хід дезорієнтує, але навряд чи взагалі є законним.

Нашивка Зенітно-ракетні військаЯк каже директор "Геральдичної палати", член Комісії з нагород і геральдики при Президентові України Олексій Руденко, каталог надрукавних знаків і емблем Міноборони неможливо гортати без сліз. Більш моторошні поєднання важко придумати. Найголовніше - скрізь першу скрипку відіграє особистий смак особи, який сьогодні займає керівну посаду. "Завтра ці люди підуть, - говорить Олексій Руденко, - Їх замінять керівники з іншими поглядами. Так що, все міняти знову? А робиться все це за наші гроші - платників податків. Я не хочу платити за те, що за дев'ять років існування Збройні сили Україна у сьомій (!) раз змінюють тільки погони ... " До того ж і смаки одного керівника з часом змінюються.

Нашивка Радіотехнічні війська"З Міноборони ми співпрацюємо з 1992 року, - розповідає директор (він же - художній керівник)"Геральдичної палати"- Коли я вперше представив міністру оборони Олександру Кузьмуку ескізи нашивок, його неприємно вразила їх кругла форма."Тобі що, в руки циркуль потрапив? "- запитав він. А зараз ввів круглий знак Центрального апарату Міноборони ..."

Сьогодні на військову техніку як розпізнавальний знак наноситься зображення Малого герба України. Причому його пропорції спотворюються просто безбожно - хто як знає, так і малює. А це вже протизаконно.

Однак, схоже, подібному "гаральдичному бєспрєдєлу" в країні приходить кінець. Влітку цього року Президентом України підписано Наказ № 694, покликаний впорядкувати цю діяльність в силових структурах. А на даний момент очікується затвердження на законодавчому рівні розробленої "Геральдичною палатою" спільно з представниками силовиків "Концепції розвитку символіки і емблематики ЗС та інших військових формувань України". В основу емблем покладені стародавні військові символи - наприклад, грецький (його також помилково називають "скіфським") щит "Пельтен" - найдавніший військовий атрибут, знайдений на території країни, у Причорномор'ї, і також досить древній "щит Святослава". А ще так званий "козацький хрест", що був символом українського козацтва. В ескізах, розроблених "Геральдичною палатою", максимально гармонійно поєднуються європейська геральдика та національна символіка.

Нашивка Авіація ППОТакож геральдисти, на основі світових стандартів, виправили настільки "модну" сьогодні у силовиків помилку - зображення у знаках символів, які з часом втрачають сенс. Припустимо, на емблемах військових авіаторів зараз зображений винищувач МіГ-23. Але вже сьогодні МіГ-23- застарілий літак, а завтра його взагалі не буде на озброєнні. До того ж чому, наприклад, льотчики військово-транспортної авіації повинні носити зображення винищувачів, до яких не мають ані найменшого відношення? В інших не краще - наприклад, даішники сплять і бачать на своєму знаку зображення легкового автомобіля дизайну 70-х років. Чимало сил коштувало геральдистам переконати їх, що взагалі навряд чи варто ліпити сюди конкретну машину, яку і геральдичним знаком взагалі назве хіба що людина, що не відрізняє сувенірний вимпел від бойового прапора.

Ще одне повальне захоплення - божевільна кількість текстів на шевронах. Хоча унікальність нашивки саме в її лаконічності і зрозумілості для всіх. Допускається лише вказівка номера частини, як знаку приналежності військового до конкретного колективу, що може служити предметом гордості. Адже навіть у нас більшість військових частин мають вікові корені - з часів реєстрового козацтва. Тим більше, що саме номери частин у нас часто "табу" - мовляв, це військова таємниця.

Ніяк не можемо ми натішитися і своїм суверенітетом. Тільки на загальному шевроні ЗС України сьогодні зображений Малий герб, державний прапор, та ще приписано: "УКРАЇНА". У світі таких нашивок не зустрінеш. А ось військової символіки на цій нашивці - рівно нуль. Її успішно замінюють калинові гілки і пшениця. Хоча сільськогосподарська діяльність, згідно з Конституцією, не є основним завданням армії.

Геральдисти сподіваються, що вже до прийдешньої річниці незалежності військові вийдуть на парад все-таки з новою, більш професійної символікою. Враховуючи налаштованість військових на створення професійної армії - питання актуальне. Як кажуть у Палаті, символіка реально відображає рівень боєздатності армії. Поки ж, потрапляючи за кордон і дивлячись на інших військових, наші миротворці найчастіше відчувають комплекс меншовартості.

Але не варто думати, що всі проблеми вирішаться прийняттям однієї Концепції. Погоджуючись на зміну символіки, керівники силовиків залишають за собою керівництво розробкою та приймання зразків військової форми (мундир - справа свята). Тому символічно, що керівники одного формування категорично переконані, що пропонований їм зелений хрест на білому полі не досить естетичний (або патріотичний?). І наполягають той самий хрест помістити на малинове поле. Більш дисонансні поєднання в геральдиці не придумаєш. Але у генералів свої погляди, які, судячи з усього, і будуть втілені. Так що війна з "літаючими Міккі-Мауса" тільки починається.

Дмитро ТИМЧУК
Агентство "Прес-КІТ"

Оригінал статті СИГНУМАНИСТИКА.

Читайте також...
harmonious harmonious